Головна
  Мапа сайту
Укр. Рус.
 
Головна > Корисна інформація > Цікаві місця Прикарпаття > Верховина    [Повернутися Назад ]

     Відстань від Івано-Франківська до Верховини - 130 км

   Верховинщина – найвисокогірніший район (1250 м над рівнем моря), єдиний межує з Румунією - на південному заході на протязі 49 км проходить державний кордон України.
Верховина пропонує Вам цікавий, різносторонній та змістовний відпочинок. Це край величавих гірських вершин, покритих шовковими травами полонин, бурхливих потоків з холодною прозорою водою та каскадами сріблястих водоспадів, цілющих мінеральних джерел, наповнених чистим повітрям вічнозелених смерекових лісів з багатством ягід і грибів, затишних гуцульських поселень в міжгірних котловинах, архітектурних і історичних пам’ятників, унікальних природних об’єктів і ще багато чого іншого. В центрі Карпат, в нетрях Чорногірського хребта, де зосереджені всі шість карпатських двотисячників, зберігся чи не єдиний в Європі оазис первозданної незайманої гірської природи. Тому й не дивно, що з кожним роком на туристичних стежках району все частіше доводиться зустрічати туристів з Голландії, Німеччини, Франції, Австрії, Швейцарії, Фінляндії, Великобританії та інших.
     В письмових джерелах село Жаб’є (так називалось селище Верховина до 1962 року) згадується вперше в літописних документах, датованих 1424 р., коли воно разом з монастирем на річці Рибниця (теперішнє місто Косів) було передане литовським князем Свідрігайлом в дар місцевому багачу Владу Драгосимовичу.
     Завдяки недоступності гір протягом багатьох століть на територію, де проживають гуцули, не змогла вплинути цивілізація. Тут зберігається багато цікавих звичаїв, традицій, фольклорних обрядів, переказів, народних казок і легенд. Щорічно тут проходять традиційні гуцульські фестивалі та інші фольклорно-етнографічні дійства. Гостям пропонуються виступи троїстих гуцульських музик, інсценізація справжнього гуцульського весілля, концерти біля гуцульської ватри, в захопленні туристи і від їзди верхи на конях влітку та в запряженими кіньми санях взимку.
     Особливий інтерес для любителів туристських подорожей представляє третя вершина Українських Карпат – гора Піп Іван Чорногірський (2022 м). Свою назву Чорна гора або Піп Іван дістав від скелі на вершині, яка колись була там і нагадувала попа в рясі. За іншою версією на вершині постійно співають, або, по-гуцульськи, «попівають» вітри. Вершину гори вінчають залишки старої польської метеорологічної обсерваторії, яку спорудили за два роки, в 1936-38 роках. Руїни обсерваторії більшу частину року заметені снігом, тому в народі її називають «Білий Слон». Піші мандрівки хребтом Чорногори завжди приведуть вас до цього унікального історичного об'єкту — найвищої в Україні архітектурної споруди. На горі Піп Іван зростає сосна гірська (вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам'янистих сухих скелях з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см).
     В одному з льодовикових карів у великому льодовиковому цирку під г. Шурин, серед приполонинського пралісу на висоті 1510 м над рівнем моря розташувалося високогірне озеро з ласкавою назвою Марічейка, яке є популярним місцем відпочинку у Верховинському районі. Простягнулося воно на 200 м у довжину і на 100 м у ширину, а глибина не перевищує 80 см. З його дна б'ють підводні джерела і вода в ньому дуже холодна навіть влітку. З озера витікає єдиний струмок, що є правим притоком р. Погорілець.
     У Верховині є гірськолижні схили, обладнані канатними витягами з пунктами прокату гірських лиж, та послуги кваліфікованих інструкторів-гірськолижників. Інший популярний вид туризму - водний. Завдяки складним порогам Чорного Черемоша туристи-водники облюбували ці місця. Їх привабили пороги і шивери, які пізніше дістали власні назви “Дземброня”, Білий кінь”, “Гуки”.
     Раді будемо відвезти Вас у Верховину - в центр Європи і Карпатських гір, серед вічнозелених смерекових пралісів, поряд з овіяною легендами Чорногорою і запропонувати цікавий, насичений, змістовний відпочинок.

Меню