Відстань від Івано-Франківська до Рогатина - 60 км

Археологічні пам’ятки, знаряддя праці, посуд доби палеоліту та бронзи, статуї Велеса, Перуна, назви сіл (Перенівка, Замчище) свідчать про те, що Рогатин заснували на місці первісних поселень слов’янських племен. Назва міста, за легендою, походить від велетенського оленя-рогача, який вивів з лісу дружину Ярослава Осьмомисла, що заблукала на полюванні. На місці, де княгиня побачила оленя, князь звелів побудувати терем, навколо якого виросло місто.
Перші письмові згадки про Рогатин датують XII-XIVст. Рогатин належав до міст, зайнятих Казимиром у 1340 році. Як фортецю його згадують 1366 року в листуванні з польським королем. Статус міста надав Рогатину Папа Боніфацій ІХ у буллі від 15 травня 1390 року. У 1520р., під час одного з нападів татар на місто, в полон взято Настю Лісовську, відому в історії під іменем Роксолани. Дівчина, що знала п'ять іноземних мов, стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного. У ХІІ-ХІІІст. Рогатином володіли українські бояри Рогатинські. Після захоплення 1340 р. галицьких земель Польщею Рогатин розбудовується на теперішній території. Починаючи з 1535 року місто отримало низку привілеїв, у 1539 р. отримало дозвіл на будівництво Ратуші та відкриття сукновальні, а прибутки від неї та від продажу горілки використовувати на спорудження оборонних мурів. Після здобуття в 1415 р. Магдебурзького права місто вже не платило натуральну данину, міщани могли вільно вирубувати ліси і торгувати м’ясом. Загалом, Рогатин розвивався як ремісничо-торговий та оборонний центр. В’їзд і виїзд із міста захищали Львівська та Галицька брами, що стояли над ровами на валах, укріплених дерев’яним зрубом.
З Рогатина походить славний рід Рогатинців. Брати Юрій та Іван Рогатинці належали до когорти провідних суспільно-політичних і культурно-просвітницьких українських діячів другої половини XVI ст. Чимало зусиль доклали вони, аби в 1589 році домогтися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова вчителів. У Рогатині народилися громадські діячі та політики Стефан Качала, Омелян Огоновський, історик Ісидор Шараневич, письменники Сильвестр Яричевський і Володимир Масляк, оперні співаки Роман Любинецький і Марія Сабат-Свірська, композитор Борис Кудрик...
Привертає увагу в Рогатині також знаменита гімназія імені Володимира Великого, побудована на початку ХХ ст. архітектором І. Левинським за кошти селянського мецената І. Телев’яка. А знаменита ця гімназія тим, що її учнями й учителями були Антон Крушельницький, Іван Крип’якевич, Денис Лукіянович, Роман Грицай, Микола Чайківський і багато інших відомих українців.
Біля греко-католицького храму за високими оборонними стінами з воротами, який знаходиться все на тій же центральній площі міста позаду монументу Роксолани є таблиця і вказівник, що запрошують відвідати гордість міста – найстаріший дерев‘яний храм України - церкву Святого Духа, що стоїть за свіжетесаними воротами на старому кладовищі, серед хрестів та надгробків. Споруджено храм ще 1598 р. на березі Гнилої Липи. За однією з версій, церква є відбудованим аналогом своєї попередниці, в якій цілком міг правити батько Насті Лісовської. Підтверджує цю версію і той факт, що на місці теперішньої церкви свого часу знайшли залишки старої дерев‘яної споруди. За народними переказами, найпершу церкву татари спалили якраз тоді, коли просто з-під вінця викрали Настю.
Інша споруда, яку видно вже здалеку – це, звичайно, Миколаївський костел все на тій же площі. Храм кінця XV - початку XVI століть. На сторінці Української католицької церкви вказується, що костел зведено в 1538 році. Храм своєрідно поєднав готичні та ренесансні елементи. Про його оборонний характер нагадують бійниці на височезній дзвіниці. Після неодноразових навал татар та турків храм часом подовгу стояв в руїні.